ФОРМУВАННЯ СТАНУ УСВІДОМЛЕНОСТІ В УЧАСНИКІВ ОСВІТНЬОГО ПРОЦЕСУ: ЗАРУБІЖНІ ПРАКТИКИ ОСВІТИ ДОРОСЛИХ
Анотація
Дослідження спрямоване на аналіз процесу формування стану усвідомленості в учасників освітнього процесу у контексті зарубіжного досвіду освіти дорослих. У статті підкреслюється, що ключовим завданням сучасної освіти є не лише передача знань, а й розвиток особистості дорослої людини як цілісного суб’єкта навчання, здатного до рефлексії, критичного мислення та творчої активності. Усвідомленість розглядається як базова умова ефективного освітнього розвитку, що забезпечує здатність дорослого учня виходити за межі усталених когнітивних і поведінкових шаблонів, адаптуватися до нової інформації та приймати альтернативні точки зору. У статті узагальнено результати зарубіжних експериментів (Е. Лангер та ін.), які доводять, що створення психологічно безпечного середовища, надання свободи вибору та можливостей для відповідальності сприяють підвищенню активності, життєрадісності та тривалості життя дорослих учасників освітніх програм. Показано, що розвиток усвідомленості тісно пов’язаний із внутрішньою мотивацією, рефлективністю, здатністю до творчого переосмислення досвіду, що, у свою чергу формує, основу для неперервної освіти, професійного зростання. Особливу увагу приділено андрагогічним підходам, які інтегрують лангеріанську концепцію усвідомленості у практику навчання дорослих, акцентуючи увагу на важливості активної уваги, гнучкості та залученості до освітнього процесу. Зроблено висновок, що формування стану усвідомленості є стратегічним завданням сучасної освіти дорослих, оскільки воно забезпечує розвиток автономності, відповідальності та здатності до самореалізації, а також створює підґрунтя для нової парадигми освіти, зорієнтованої на особистісний розвиток і неперервність навчання.
Ключові слова: освіта дорослих; неперервна освіта; андрагогіка; свобода; усвідомленість; особистість; цілепокладання; творча активність; відповідальність; доросла людина.
Завантаження
Посилання
Abdulkareem, H., Hassan, A. & Suleiman, A. (2023). Personality Traits as Correlate of Adult Education Students’ Study Habits. Indonesian Journal of Multidiciplinary Research, 3, 203–218. https://doi.org/10.17509/ijomr.v3i2.56215
Alexander, C.N., & Langer, E.J. (Eds.). (1990). Higher stages of human development: Perspectives on adult growth. Oxford University Press.
Armstrong, T. (2019). Mindfulness in the Classroom: Strategies for Promoting Concentration, Compassion, and Calm. Alexandria, VA: Association for Supervision and Curriculum Development.
Bem, D. J. (2011). Feeling the future: Experimental evidence for anomalous retroactive influences on cognition and affect. Journal of Personality and Social Psychology, 100(3), 407–425. https://doi.org/10.1037/a0021524
Caspi, A. et al. (2005). Personality development. Annual Review of Psychology, 56, 453–484. https://doi.org/10.1146/annurev.psych.55.090902.141913
Cervone, D. (2005). Personality architecture: Within-person structures and processes. Annual Review of Psychology, 56, 423–452. https://doi.org/10.1146/annurev.psych.56.091103.070133
Cole, A. L. (1997). Impediments to reflective practice: Toward a new agenda for research on teaching. Teachers and Teaching, 3(1), 7–27.
Crum, A.J., & Langer, E.J. (2007). Mind-set matters: exercise and the placebo effect. Psychol Sci, 18(2), 165–171. https://doi.org/10.1111/j.1467-9280.2007.01867.x
Dubasenyuk, O., & Voznyuk, O. (2025). Andragogical aspects of training competent future teachers: experience of Poland, Ukraine and the world. New Technologies of education, 99. https://doi.org/10.52256/2710-3560.2025.99.20
Eysenck, H.J. (1993). Creativity and personality: Suggestions for a theory. Psychological Inquiry, 4(3), 147–178. https://doi.org/10.1207/s15327965pli0403_1
Fatemi, S.M. (2014). Exemplifying a Shift of Paradigm: Exploring the Psychology of Possibility and Embracing the Instability of Knowing. The Wiley Blackwell Handbook of Mindfulness (eds A. Ie, Ch.T. Ngnoumen, E.J. Langer), Chichester, West Sussex: John Wiley & Sons Limited, 115–138. https://doi.org/10.1002/9781118294895.ch6
Finger, M. & Asun, J. (2001). Adult Education at the Crossroads: Learning Our Way Out. Global Perspectives on Adult Education and Training. Zed Books.
Frauman, E. (2011). Incorporating the Concept of Mindfulness in Informal Outdoor Education Settings. Journal of Experiential Education, 33(3). https://doi.org/10.1177/105382590113300303
Funder, D.C. (2001). Personality. Annual Review of Psychology, 52, 197–221. https://doi.org/10.1146/annurev.psych.52.1.197
Galea, S. (2012). Reflecting reflective practice. Educational Philosophy and Theory, 44(3), 245–258. https://doi.org/10.1111/j.1469-5812.2010.00652.x
Griffin, M. L. (2003). Using critical incidents to promote and assess reflective thinking in preservice teachers. Reflective Practice, 4(2), 207–220.
Hampson, S. E. (2012). Personality processes: mechanisms by which personality traits «get outside the skin». Annual Review of Psychology, 63, 315–339. https://doi.org/10.1146/annurev-psych-120710-100419
Joseph, R. (2020). Paradoxes of Time Travel: The Uncertainty Principle, Wave Function, Probability, Entanglement, Quantum Physics, Multiple Worlds. Cosmology Science Publishers.
Klinkhammer, D. et al. (2024). Exploring the Association Between Adult Education, Personality Traits, and Civic Participation: An Analysis of National Education Panel Study Data. Adult Education Quarterly, 74(4), 283–301. https://doi.org/10.1177/07417136241255677
Langer, E., & Rodin, J. (1977). Longterm Effects of a Control-Relevant Intervention Among the Institutionalized Aged. Journal of Personality and Social Psychologyl, 35, 897–902.
Langer, E.J. (1989). Mindfulness. Cambridge, MA: De Capon Press.
Langer, E.J. (1997). The power of mindful learning. Reading, MA: Addison-Wesley.
Langer, E.J. (2000). Mindful learning. Current Directions in Psychological Science, 9(6), 220–223. https://doi.org/10.1111/1467-8721.00099
Machost, H. and Stains, M. (2023). Reflective Practices in Education: A Primer for Practitioners. https://doi.org/10.1187/cbe.22-07-0148
Manolov, M., & Voznyuk, A. (2019). On the problem of human consciousness: from facts to theoretical speculations. Diogenes, 7(1), 48–62. Veliko Tarnovo, Bulgaria. https://doi.org/10.54664/MTAC9243
Meijer, D. (2012). Meijer D. K. F. (2012). The Information Universe. On the Missing Link in Concepts on the Architecture of Reality. Syntropy Journal, 1, 1–64.
Miroshnychenko, O., & Voznyuk, O. (2023). The motivation component of readiness for professional activities in the applicants for higher pedagogical education. Zhytomyr Ivan Franko State University Journal. Pedagogical Sciences. 3(114), 118–137. https://doi.org/10.35433/pedagogy.3(114).2023.118-137
Németh, B. (2017). The role of person and personality in adult education: Adult educators with changing missions and engagements. Andragoske studije. 9-26. https://doi.org/10.5937/ANDSTUD1702009N
Ryan, R.M., & Deci, E.L. (2000). Self-determination theory and the facilitation of intrinsic motivation, social development, and well-being. American Psychologist, 55(1), 68–78. https://doi.org/10.1037/0003-066X.55.1.68
Sörman, D. E. et al. (2024). The influence of personality traits on engagement in lifelong learning. International Journal of Lifelong Education, 43(2–3), 259–276. https://doi.org/10.1080/02601370.2024.2343013
Sternberg, R.J. (2000). Images of Mindfulness. Journal of Social Issues, 56(1), 11–26. https://doi.org/10.1111/0022-4537.00149
Tennant, M. (1997). Psychology and Adult Learning. Psychology Press.
Thornton, L., & McEntee, M. (1995). Learner-centered schools as a mindset, and the connection with mindfulness and multiculturalism. Theory into Practice, 34, 250–257. https://doi.org/10.1080/00405849509543688
Vedral, V. (2023). The Everything-Is-a-Quantum-Wave Interpretation of Quantum Physics. Quantum Reports, 5(2), 475–480. https://doi.org/10.3390/quantum5020031
Voznyuk, О. V., & Hogobets, S. М. (2023). The formation of conceptual thinking in the participants in the educational process: a systemic approach. Zhytomyr Ivan Franko State University Journal. Pedagogical Sciences, 4(115), 50–64. https://doi.org/10.35433/pedagogy.4(115).2023.5
Переглядів анотації: 22 Завантажень PDF: 12
