ПРОБЛЕМА МУЗЕЙНОЇ ПЕДАГОГІКИ У НАУКОВО-ПЕДАГОГІЧНОМУ ДИСКУРСІ
Анотація
В оглядовій статті актуалізовано проблему впровадження музейної культури в зміст сучасної освіти, адже музей розглядається як важливий соціальний інститут, носій духовних цінностей та ідей, необхідних для виховання людини. Зазначено, що музейна педагогіка стає суспільно важливою дисципліною як інтегрований, міждисциплінарний дискурс у багатофункціональній системі націєдержавотворчого процесу, зокрема національно-патріотичного виховання молоді. Громадянськість, патріотизм, національна ідентичність, українськість, європейськість – якісні характеристики, цінності, які слід виховувати й утверджувати в свідомості, переконаннях, поведінкових нормах суспільства. Проаналізовано європейську і вітчизняну практики педагогічно-просвітницької діяльності музейних інституцій на засадах культуроцентризму, діалогічної стратегії функціонування, якісної трансформації музейної політики, методології, комунікативної функції музейної педагогіки тощо. Наголошено, що у сучасній Україні музеї є значним, креативним і творчим доповненням до навчально-виховного і дослідницького потенціалу освіти. Важливим є використання педагогічною практикою виховного (державотворчого, націєтворчого, професійного, громадянського, естетичного, морального) потенціалу більшості музеїв. Автор доводить, що музейні матеріали відтворюють історичні події, життя і творчість видатних українців, представлених багатьма генераціями національних діячів у сферах науки, мистецтва, політики і державного будівництва, літератури, що дозволяє пізнати не лише своєрідність конкретної суспільної доби, але й формується відповідне емоційно-ціннісне ставлення до людини, народу, країни, культури, духовних сенсів. Окреслено завдання, які потребують негайного вирішення в контексті реформування освіти, зокрема у розбудові нової української школи (створити політико-правові, організаційно-педагогічні умови для доступу до культури).
Ключові слова: музейна педагогіка; музейна культура; духовні цінності; культуровідповідність; освіта; виховання; національна ідентичність.
Завантаження
Посилання
Вайдахер, Ф. (2005). Загальна музеологія. Львів: «Літопис».
Гончаренко, С.У. (2011). Український педагогічний енциклопедичний словник (2-ге вид.). Рівне: Волинські обереги.
Кремень, В.Г., Ковбасюк, Ю.В. (Ред.). (2014). Освіта дорослих: енциклопедичний словник. К.: Основа.
Маньковська, Р.В. (2016). Музеї України у суспільно-історичних викликах ХХ – початку ХХІ століть. Львів: Простір-М.
Прийма, С.М., Іванова, Н.А. & Аніщенко, О.В. (2017). Музейна педагогіка: потенціал для розвитку неформальної освіти на Мелітопольщині. Педагогічна майстерність як система професійних і мистецьких компетентностей : зб. матеріалів XIV Міжнар. педагогічно-мистецьких читань пам’яті проф. О.П. Рудницької [гол. ред.: Г.І. Сотська]. К.: Талком, 8 (12), 243-245.
Українці створили найбільшу кількість народних пісень у світі. 28.09.2015. URL: https://ipress.ua/news/ukraintsi_stvoryly_naybilshu_kilkist_narodnyh_pisen_u_sviti_140839.html
Ярмаченко, М.Д. (Ред.). (2001). Педагогічний словник. К.: Пед. думка.
Pryima, S., Dayong, Y., Anishchenko, O., Petrushenko, Y. & Vorontsova, A. (2018). Lifelong learning progress monitoring as a tool for local development management. Problems and Perspectives in Management, 16, 3, 1-13: DOI http://dx.doi.org/10.21511/ppm.16(3).2018.01
Переглядів анотації: 294 Завантажень PDF: 215
