НАПРЯМИ ПРОФЕСІЙНОГО САМОРОЗВИТКУ ВИКЛАДАЧІВ ЗАКЛАДІВ ФАХОВОЇ ПЕРЕДВИЩОЇ ОСВІТИ В ЦИФРОВОМУ ОСВІТНЬОМУ СЕРЕДОВИЩІ

Владислав Саратовський

doi:10.35387/od.1(29).2026.131-140

Владислав Саратовський Харківський національний педагогічний університет імені Г. С. Сковороди https://orcid.org/0009-0004-4264-1604

DOI: https://doi.org/10.35387/od.1(29).2026.131-140

Анотація

В оглядовій статті розглянуто сучасні напрями професійного саморозвитку викладачів закладів фахової передвищої освіти засобами цифрових технологій в умовах неперервної освіти. Узагальнення результатів аналізу засвідчує, що цифрові інструменти є визначальним чинником розвитку цифрової грамотності педагогів та розширення можливостей професійного зростання. Описано напрями професійного саморозвитку, серед яких такі: формування цифрової грамотності, ефективне використання цифрових освітніх ресурсів, забезпечення цифрової безпеки та етики взаємодії та використання цифрових платформ для комунікації. Окрему увагу приділено концептуальній моделі DigCompEdu, яка забезпечує цілісне розуміння структури цифрової компетентності викладача та створює умови для побудови індивідуальних траєкторій саморозвитку. Установлено, що впровадження цифрових технологій у професійний саморозвиток викладачів закладів фахової передвищої освіти передбачає інтеграції технологічної підготовки, критичного мислення та дотримання принципів академічної доброчесності. Особливу увагу приділено ролі неперервної освіти і професійних спільнот у цифровому середовищі, що сприяє розвитку компетентностей та обміну досвідом. З’ясовано, що модель DigCompEdu забезпечує цілісне розуміння цифрових компетентностей педагогів і створює умови для рефлексивного аналізу професійної діяльності. Обґрунтовано, що сучасний викладач функціонує як фасилітатор, тьютор, координатор цифрових освітніх середовищ, розробник індивідуальних освітніх траєкторій і організатор проєктного навчання. Підкреслено стратегічну роль цифрових технологій у модернізації національної системи освіти. Перспективи подальших досліджень пов’язані з розробкою адаптивних та автентичних цифрових освітніх середовищ, які стимулюватимуть професійний саморозвиток викладачів закладів фахової передвищої освіти.

Ключові слова: викладач; компетентнісний підхід; безперервна освіта; професійний саморозвиток; цифрові технології.

Завантаження

Дані завантаження ще не доступні.

Посилання

Базелюк, О. (2019). Вибір і використання цифрових засобів в освітньому процесі закладів професійної (професійно-технічної) освіти. Освіта дорослих: теорія, досвід, перспективи, 2(16), 20–28. https://doi.org/10.35387/od.2(16).2019.20-28

Грядуща, В. В., & Денисова, А. В. (2021). Цифровізація як структурний складник інноваційних моделей підвищення кваліфікації педагогів професійної освіти. Інноваційна педагогіка, 34(1), 54–61. https://doi.org/10.32843/26636085/2021/34-1.9

Демянчук, М., & Боднарук, І. (2022). Цифровізація освіти як вектор підготовки фахівців ХХI століття. Viae Educationis, 1(4), 74–81. https://doi.org/10.15804/ve.2022.04.09

Капралова, І., Шаповаленко, Н., & Бульвінська, О. (2022). Мотивація професійного саморозвитку викладачів закладів вищої освіти. Неперервна професійна освіта: теорія і практика, 3, 62–69. https://doi.org/10.28925/1609-8595.2022.3.8

Колеснікова, І., & Орлова, О. (2023). Професійний розвиток педагогів в умовах цифровізації освіти. Інноваційна педагогіка, 64(2), 186–189. https://doi.org/10.32782/2663-6085/2023/64.2.35

Скрипка, Г. (2024). Штучний інтелект в освіті: удосконалення програм підвищення кваліфікації педагогів. Інформаційні технології і засоби навчання, 101(3), 227–238. https://doi.org/10.33407/itlt.v101i3.5639

Abulibdeh, А., Zaidan, E., & Abulibdeh, R. (2024). Navigating the confluence of artificial intelligence and education for sustainable development in the era of industry 4.0: challenges, opportunities, and ethical dimensions. Journal of Cleaner Production, 437, 140527. https://doi.org/10.1016/j.jclepro.2023.140527

Almasri, F. (2024). Exploring the impact of artificial intelligence in teaching and learning of science: a systematic Review of Empirical Research. Research in Science Education, 54 (5), 977–997. https://doi.org/10.1007/s11165-024-10176-3

Antonietti, C., Cattaneo, A., & Amenduni, F. (2022). Can teachers’ digital competence influence technology acceptance in vocational education? Computers in Human Behavior, 132, 107266. https://doi.org/10.1016/j.chb.2022.107266

Farrelly, Т., & Baker, N. (2023). Generative artificial intelligence: implications and considerations for higher education practice. Education Sciences, 13 (11), 1109. https://doi.org/10.3390/educsci13111109

Guha, A., Grewal, D., & Atlas, S. (2024). Generative AI and marketing education: what the future holds. Journal of Marketing Education, 46, 6–17. https://doi.org/10.1177/02734753231215436

Guillen-Gamez, F.D., Mayorga-Fernández, M.J., & Del Moral, M.T. (2020). Comparative research in the digital competence of the pre-service education teacher: face-to-face vs blended education and gender. Journal of e-Learning and Knowledge Society, 16(3), 1–9. https://doi.org/10.20368/1971-8829/1135214

JingJing, Y. (2025). Research on Professional Development Pathways for University Teachers in the Digital Age. Journal of Sociology and Education, 1(3). https://doi.org/10.63887/jse.2025.1.3.15

Kryvorot, T., & Pryhodii, M. (2022). Training of pedagogical workers for the use of digital internet technologies in the educational process. Professional Pedagogics, 1(24), 33–41. https://doi.org/10.32835/2707-3092.2022.24.33-41

Leite, Н. (2025). Artificial intelligence in higher education: Research notes from a longitudinal study. Technological Forecasting and Social Change, 215, 124115. https://doi.org/10.1016/j.techfore.2025.124115

Nychkalo, N.G., Muranova, N.P., Voliarska, O.S. & Kudina, V.V. (2022). Professional development of academic staff by means of information and communication technologies: the ukrainian experience. Information Technologies and Learning Tools, 90 (4), 162–172. https://doi.org/10.33407/itlt.v90i4.4882

OECD. (2026). Digital Education Outlook 2026. https://www.oecd.org/en/publications/oecd-digital-education-outlook-2026_062a7394-en.html

Porwal, S., & Shabbir, D.N. (2026). Аrtificial intelligence and digitalization in higher education: enhancing doctoral research productivity in indian universities. Information Technologies and Learning Tools, 111 (1), 172–192. https://doi.org/10.33407/itlt.v111i1.6347

Punie, Y. (ed.). (2017). European framework for the digital competence of educators – DigCompEdu. Luxembourg: Publications Office of the European Union. https://dx.doi.org/10.2760/159770

Stolpe, K., & Hallström, J. (2024). Artificial intelligence literacy for technology education. Computers and Education Open, 6, 100159. https://doi.org/10.1016/j.caeo.2024.100159

UNESCO. (2022). The ICT Competency Framework for Teachers Harnessing OER Project: digital skills development for teachers. https://unesdoc.unesco.org/ark:/48223/pf0000383206

Zhao, Y., Llorente, A.M.P., & Gómez, M.C.S. (2021). Digital competence in higher education research: A systematic literature review. Computers & Education, 104212. https://doi.org/10.1016/j.compedu.2021.104212

References (translated and transliterated)

Bazeliuk, O. (2019). Vybir i vykorystannia tsyfrovykh zasobiv v osvitnomu protsesi zakladiv profesiinoi (profesiino-tekhnichnoi) osvity [Selection and use of digital tools in the education process of vocational educational and training institutions]. Osvita doroslykh: teoriia, dosvid, perspektyvy [Adult education: theory, experience, prospects], 2(16), 20–28. https://doi.org/10.35387/od.2(16).2019.20-28 [іn Ukrainian].

Demianchuk, M., & Bodnaruk, I. (2022). Tsyfrovizatsiia osvity yak vektor pidhotovky fakhivtsiv KhKhI stolittia [Digitalization of education as a vector for preparing specialists of the 21st century]. Viae Educationis, 1(4), 74–81. https://doi.org/10.15804/ve.2022.04.09 [іn Ukrainian].

Hriadushcha, V. V., & Denysova, A. V. (2021). Tsyfrovizatsiia yak strukturnyi skladnyk innovatsiinykh modelei pidvyshchennia kvalifikatsii pedahohiv profesiinoi osvity [Digitalization as a structural component of innovative models for vocational education teachers]. Innovatsiina pedahohika [Innovative pedagogy], 34(1), 54–61. https://doi.org/10.32843/26636085/2021/34-1.9 [іn Ukrainian].

Kapralova, I., Shapovalenko, N., & Bulvinska, O. (2022). Motyvatsiia profesiinoho samorozvytku vykladachiv zakladiv vyshchoi osvity [Motivation for professional self-development of teachers of higher education institutions]. Neperervna profesiina osvita: teoriia i praktyka, 3, 62–69. https://doi.org/10.28925/1609-8595.2022.3.8 [іn Ukrainian].

Kolesnikova, I., & Orlova, O. (2023). Profesiinyi rozvytok pedahohiv v umovakh tsyfrovizatsii osvity [Teachers’ professional development in terms of digitalization of education]. Innovatsiina pedahohika [Innovative pedagogy], 64(2), 186–189. https://doi.org/10.32782/2663-6085/2023/64.2.35 [іn Ukrainian].

Skrypka, H. (2024). Shtuchnyi intelekt v osviti: udoskonalennia prohram pidvyshchennia kvalifikatsii pedahohiv [Artificial intelligence in education: enhancing teacher professional development programs]. Informatsiini tekhnolohii i zasoby navchannia [Information Technologies and Learning Tools], 101(3), 227–238. https://doi.org/10.33407/itlt.v101i3.5639 [іn Ukrainian].