ТЕРНОПІЛЬ – МІСТО, ЩО НАВЧАЄТЬСЯ: ПОЛІТИКИ І ПРАКТИКИ ОСВІТИ ДОРОСЛИХ

Анотація

Автором проаналізовано політики і практики освіти дорослих у міській громаді на прикладі Тернополя як кейсу міста – члена Глобальної мережі міст ЮНЕСКО, що навчаються. Обґрунтовано, що Тернопіль, здобувши статус «Столиці навчання і освіти дорослих», репрезентує інноваційну модель інтеграції освіти в економічний, соціальний і культурний розвиток громади. Акцентовано увагу на Стратегії навчання впродовж життя Тернопільської міської територіальної громади на 2026–2029 роки, що надає системності освітнім ініціативам, упорядковує міжсекторальні зусилля, створює нормативне підґрунтя для масштабування успішних практик в інших громадах. Висвітлено концепт крос-секторальної освітньої екосистеми, яка забезпечує ефективну взаємодію органів місцевого самоврядування, бізнесу, громадянського суспільства, що дозволяє трансформувати навчання з окремої послуги в стратегічний ресурс відновлення та сталого розвитку. Виокремлено три ключові компоненти успіху означеної моделі: цифровізація як запорука доступності освітніх послуг (зокрема через сервіс «е-Тернопіль»), людиноцентричні практики підтримки вразливих груп, ефективна міжсекторальнна синергія між різними категоріями молоді й дорослих, бізнесом, владою. Окрему увагу приділено висвітленню архітектурі міжсекторальної взаємодії (соціальна політика, культура, молодіжна політика, охорона здоров’я, ринок праці, спорт), а також ролі освіти дорослих у процесах реабілітації й психологічної підтримки в умовах війни. Доведено, що сформована міжсекторальна екосистема функціонує як стратегічний інструмент адаптації до сучасних викликів, сприяючи конкурентоспроможності, соціальній згуртованості, психологічній стійкості мешканців. Результати дослід-ження підкреслюють, що інвестиції в освіту дорослих становлять стратегічну інвестицію в людський потенціал громади й держави загалом, а описаний кейс Тернополя може слугувати орієнтиром для інших громад, що прагнуть підвищити стійкість і соціальну згуртованість у період війни і післявоєнного відновлення.

Ключові слова: освіта дорослих; неформальна освіта дорослих; крос-секторальна освітня екосистема; Глобальна мережа міст ЮНЕСКО, що навчаються.