ПЕДАГОГ У ПСИХОСОЦІАЛЬНОМУ ВИМІРІ ПРАЦІ: ПРОФЕСІЙНА САМОЕФЕКТИВНІСТЬ
Анотація
У дослідницькій статті проаналізовано взаємозв’язок між психосоціальною ситуацією праці педагогів та їхнім почуттям власної ефективності. Професія педагога належить до «професій допомоги», що потребують високих моральних, емоційних і комунікативних якостей та постійного професійного вдосконалення, але водночас роблять учителів вразливими до стресу, перевантаження й конфліктів. У дослідженні використано концепцію психосоціальних умов праці М. Відершаль-Базиль та Р. Цєсляка (вимоги, контроль, соціальна підтримка, добробут, потреба змін) та Шкалу узагальненої ефективності (GSES). Емпіричні дані зібрано у 2024 р. серед 112 педагогів п’яти середніх шкіл м. Любліна. Результати показали, що майже половина респондентів має низький рівень почуття ефективності, що проявляється у труднощах з прийняттям викликів та униканні проблемних ситуацій. Водночас третина демонструє високий рівень віри у власні можливості, сприймаючи складні завдання як виклик. Найсильніші позитивні кореляції простежуються між ефективністю та загальним добробутом, фізичним і психічним самопочуттям. Важливим чинником є соціальна підтримка від колег та керівництва, що знижує стрес і підвищує впевненість. Значущим предиктором виступає відчуття контролю над робочими процесами – поведінкового та когнітивного. Водночас виявлено негативний зв’язок із потребою змін у шкільному середовищі, що свідчить: учителі з нижчим рівнем ефективності частіше наголошують на необхідності організаційних трансформацій, відчуваючи дефіцит автономії та слабку підтримку. Автори роблять висновок, що психосоціальна ситуація праці є вагомим чинником формування ефективності педагогів. Особливе значення мають добробут, підтримка та можливість контролювати робочі процеси, тоді як високі вимоги й перевантаження сприяють професійному виснаженню. Цінність дослідження полягає в його практико орієнтованості, у сприянні створення сприятливого соціально-психологічного клімату, розвитку системи підтримки та умов для професійного зростання, що підвищить якість освітнього процесу й задоволеність педагогів працею.
Ключові слова: педагог; почуття власної ефективності; психосоціальна ситуація праці; соціальна підтримка; добробут; професійний стрес; контроль у праці; педагогічна діяльність
Завантаження
Посилання
Bandura, A. (1977). Self-Efficiency: Toward a Unifying Theory of Behavioral Change. Psychological Reviev, 84, 191–215. https://psycnet.apa.org/doi/10.1037/0033-295X.84.2.191
Bandura, A. (2007). Teoria społecznego uczenia się. Warszawa: Wydawnictwo Naukowe PWN. https://katalogi.uj.edu.pl/permalink/48OMNIS_UJA/19e8e2s/alma991010895039705067
Banit, O., & Franc, M. (2024) Humanistic dimension of professional activity Professional and lifelong education, 9, 79–88. https://doi.org/10.71358/ezu.2230
Banit, O., & Merzliakova, O. (2023). Identification the key strategies of resilience of Ukrainian teachers in the conditions of war. European Humanities Studies: State and Society, 1, 4–23. https://doi.org/10.38014/ehs-ss.2023.1.01
Bańka, A. (2005). Poczucie samoskuteczności. Poznań: PRINT-B. https://doi.org/10.14691/PS.2016
Bańka, A. (2007). Psychologiczne doradztwo karier. Poznań: Print-B. https://doi.org/10.14691/PDK.2016
Bera, R. (2025). Psychospołeczna sytuacja pracy predyktorem poczucia własnej skuteczności nauczycieli. Studia z Teorii Wychowania, TOM XVI: NR 3(52), 287–307. https://doi.org/10.5604/01.3001.0055.3053
Dudek, B., Waszkowska, M., & Hanke, W. (2004). Ochrona zdrowia pracowników przed skutkami stresu zawodowego. Łódź: Instytut Medycyny Pracy. https://katalogi.uj.edu.pl/discovery/fulldisplay?docid=alma991008054029705067&context=L&vid=48OMNIS_UJA:uja&lang=pl
Gomes, N.R., de-Assis-Santos, C.C., Rezende, B.A., & de-Medeiros, A,M. (2023). Psychosocial factors at work and teachers’ illness: a systematic review. Rev Bras Med Trab, 24, 21(3). https://doi.org/10.47626/1679-4435-2022-1014
Kampmane, K., Geske, A., & Ozola, A. (2023). Teachers’ Professional Self-Efficacy for Collaboration: A Comparison Between European Countries. ATEE 2022 Annual Conference. https://doi.org/10.22364/atee.2022.10
Kopacz, A. (2019). Postawy zawodowe nauczycieli a ich motywacja osiągnięć. Lubelski Rocznik Pedagogiczny, 38(3), 161–172. https://doi.org/10.17951/lrp.2019.38.3.161-172
Kutrowska B. (2008). Spojrzenie na rolę nauczyciela z perspektywy różnych oczekiwań społecznych. W: P. Rudnicki, B. Kutrowska, M. Nowak-Dziemianowicz (red.), Nauczyciel: misja czy zawód? Społeczne i profesjonalne aspekty ról (s. 49–60), Wrocław: Wydawnictwo Naukowe DSW. https://files01.core.ac.uk/download/pdf/51278924.pdf
Łukasik, I. (2013). Poczucie własnej skuteczności we współpracy z grupą. Eksperyment pedagogiczny w przestrzeni akademickiej. Lublin: Wydawnictwo UMCS. https://dlibra.umcs.lublin.pl/dlibra/doccontent?id=48089
Madigan, D., Kim, L., Glandorf, H., & Kavanagh, O. (2023). Teacher burnout and physical health: A systematic review. International Journal of Educational Research, 119, 102–173. https://doi.org/10.1016/j.ijer.2023.102173
Madigan, D.J., & Kim, L.E. (2021). Does teacher burnout affect students? A systematic review of its association with academic achievement and student-reported outcomes. International Journal of Educational Research, 105, 101714. https://doi.org/10.1016/j.ijer.2020.101714
Nowosad, K. (2023). Nadzieja na sukces nauczycieli a ich poczucie kontroli i własnej skuteczności. Szkoła-Zawód-Praca, 25, 257–289. https://doi.org/10.34767/SZP.2023.01.10
Oliveira, S., Roberto, M.S., Veiga-Simão, A.M. et al. (2021). A Meta-analysis of the Impact of Social and Emotional Learning Interventions on Teachers’ Burnout Symptoms. Educational Psychology Review, 33, 1779–1808. https://doi.org/10.1007/s10648-021-09612-x
Pyhältö, K., Pietarinen, J., Haverinen, K. et al. (2021). Teacher burnout profiles and proactive strategies. European Journal of Psychology of Education, 36, 219–242. https://doi.org/10.1007/s10212-020-00465-6
Pyżalski, J. (2005). Psychospołeczne zagrożenia zdrowia polskich pedagogów. Annales Universitatis Mariae Curie-Skłodowska, Sectio D, Medicina. LX, Supl. XVI, 4, 43–435.
Pyżalski, J., & Merecz, D. (2010). Psychospołeczne warunki pracy polskich nauczycieli. Pomiędzy wypaleniem zawodowym a zaangażowaniem. Kraków: Oficyna Wydawnicza «Impuls». http://hdl.handle.net/10593/5337
Pyżalski, J., & Plichta, P. (2007). Kwestionariusz obciążeń zawodowych pedagoga. Podręcznik. Łódź: Wydawnictwo Uniwersytetu Łódzkiego. https://www.researchgate.net/publication/236060478_Kwestionariusz_Obciazen_Zawodowych_Pedagoga_KOZP_Podrecznik
Sęk, H. (red.) (2000). Wypalenie zawodowe. Przyczyny, mechanizmy, zapobieganie. Warszawa: Wydawnictwo Naukowe PWN. https://docer.pl/doc/50v1snn
Strutyńska-Laskus, E., & Karwowski, M. (2022). Teachers’ self-efficacy: sources and the role of the fulfilled professional role. Studia z Teorii Wychowania, XIII(2), 39. https://doi.org/10.5604/01.3001.0015.9266
Szempruch, J. (2012). Nauczyciel w warunkach zmiany społecznej i edukacyjnej. Kraków: Oficyna Wydawnicza «Impuls».
Widerszal-Bazyl, M. (2009). Pojęcie ryzyka psychospołecznego w pracy. Bezpieczeństwo Pracy. Nauka i Praktyka, 6, 6–8. http://yadda.icm.edu.pl/baztech/element/bwmeta1.element.baztech-article-BPC1-0003-0079
Widerszal-Bazyl, M., & Cieślak, R. (2000). Kwestionariusz Psychospołeczne Warunki Pracy. Warszawa: Centralny Instytut Ochrony Pracy – Państwowy Instytut Badawczy.
Wierzejska, J. (2018a). Poczucie podmiotowości pedagogów a ich osobowościowe wyznaczniki pracy. Lublin: Wydawnictwo UMCS. https://wydawnictwo.umcs.eu/produkt/5030/poczucie-podmiotowosci-pedagogow-szkolnych-a-ich-osobowosciowe-wyznaczniki-pracy
Wierzejska, J. (2018b). Poczucie własnej skuteczności pedagogów a ich stres zawodowy. Annales Universitatis Mariae Curie-Skłodowska. Sectio J, Paedagogia – Psychologia, 31(1), 23–40. http://dx.doi.org/10.17951/j.2018.31.1.23-40
Переглядів анотації: 22 Завантажень PDF: 10
